Совість не звикає

Бретт Ліц, який 2009 року разом з колегами дав моральній травмі робоче визначення, у 2024-му з Ханною Вокер і Кетрин О’Доннелл підсумував, що відомо про її психотерапію, і висновок вийшов незручним для стандартних протоколів лікування ПТСР. Саме слово запровадив психіатр Джонатан Шей у 1990-х, а Ліц із колегами назвали моральною травмою наслідки вчинків, які порушують глибокі моральні переконання людини, коли вона сама щось зробила, не змогла запобігти, стала свідком чи дізналася про таке. У новому огляді автори пишуть, що моральна травма погано вкладається в розуміння ПТСР як розладу страху, що доказів зменшення її наслідків від тривалої експозиції немає, а рандомізованих досліджень цього методу чи терапії когнітивного опрацювання саме для моральної травми не проводили взагалі. Провина ж, за їхніми словами, належить до симптомів, які можуть частіше лишатися й після курсу травмофокусованої терапії.

У британських ветеранів, які звернулися по допомогу, Домінік Мерфі з колегою знайшли, що моральну травму з комплексним ПТСР зв’язують передусім порушення самоорганізації – негативне уявлення про себе, труднощі у стосунках і розлад регуляції емоцій. Тобто моральна травма й комплексний ПТСР сплітаються в тих самих симптомах, а опитувальник ITQ за МКХ-11 провини окремо не називає, тож моральну травму легко прочитати як ПТСР і лікувати протоколом, що виріс з моделі страху.

Страх слабшає, коли досвід раз за разом спростовує очікування небезпеки. Провину повторенням не спростувати, бо перед Над-Я стоїть вчинок, який справді стався.

Експозиція працює, бо страх тримається на хибному передбаченні, і людина, повертаючись до спогаду в безпеці, переконується, що загрози вже немає. Провина влаштована інакше. За Фройдом, її виносить Над-Я, і почасти вона позасвідома, тож людина може карати себе, навіть не знаючи, за що саме. Повторне занурення в спогад про вчинок вироку не скасовує, бо вчинок справді стався, і Над-Я щоразу бачить той самий доказ. До того ж провина в моральній травмі нерідко сама є захистом. Рональд Ферберн ще 1943 року, пишучи про воєнні неврози, описав моральний захист, коли людині легше вважати поганою себе, ніж визнати поганим світ, від якого вона залежить, а Джудіт Герман пізніше помітила, що людині буває легше уявити, ніби вона могла вчинити краще, ніж визнати цілковиту безпорадність. Людина воліє бути винною, ніж безпорадною, і тоді завдання роботи полягає в тому, щоб дати їй витримати безсилля, яке провина прикривала, а поки цей захист потрібен, знімати саму провину марно.

У скількох із тих 6 % комплексного ПТСР, які міжнародна група дослідників з Лондона, Берліна, Манчестера й Києва нещодавно виміряла серед дорослих на підконтрольній Україні території, за діагнозом стоїть моральна травма, поки що невідомо, а протокол від страху для них уже готовий.