Останнім часом у терапію часто приходять із запитом про допомогу в тому, щоб впоратися із ситуацією зради та ревнощів.
Почну із банального питання. Навіщо люди одружуються/утворюють пари?
Французькі психоаналітики відповіли нам на це питання дуже лаконічно і чітко: «Люди об’єднуються в пари, одружуються, щоб лікуватися один об одного». Тобто люди позасвідомо вибирають один одного і об’єднуються в пару, щоб опрацьовувати свій персональний невроз.
Комплементарність неврозів є та невидима оку основа, яка формує пару.
Люди, самі того не усвідомлюючи, зчитують один одного щодо комплементарності провідних тем, які будуть опрацьовуватися у стосунках. Як це відбувається?
Блискучий британський психоаналітик, один із засновників психоаналізу подружніх пар, Генрі Дікс, на основі численних своїх досліджень, робить висновок: вступаючи у стосунки, людина прагне спроєктувати свою інфантильну частину в іншого, з очікуванням, що інший доростить цю частину, видозмінить її і поверне вже в більш зрілому і цілісному вигляді.
Ці прохання знайомі багатьом: «Виріши за мене», «Зроби за мене», «Заспокій мене замість того, щоб це зробив я сам за себе», «Організуй мені подорож, замість того, щоб це зробив за себе я сам», «Зароби мені гроші, замість того, щоб це зробив я сам за себе» і т.д. і т.п. – все це є численні приклади проєкції інфантильної частини, з очікуванням її дорощування через партнера. І може статися так, що в процесі особистого зростання і набуття більшої міри психологічної зрілості (яка, до речі, у парі може відбуватися нерівномірно у кожного), більш просунутий партнер відмовляється приймати на себе інфантильні проекції. І тоді розрив у парі стає імовірним.
Зрада, скільки я бачив, зростає з розщеплення.
Власне можна виділити чотири групи причин зрад (кожна з яких водночас може бути способом утримувати контроль над більш слабким об’єктом):
-
Сприйняття партнера як інцестуозного об’єкта, що виростає з персонального розщеплення зрадника і спотворює його бачення (тобто, грубо, це не дружина позиціонує себе «мамою», чи чоловік себе «татом», це зрадник зі свого спотвореного розщепленого сприйняття може бачити іншого інцестуозним об’єктом). У цьому випадку, розщеплена людина робить партнера у своїй картині світу – батьківським об’єктом, на який накладено заборону інцесту. І тоді, наприклад, дружина стає табуйованим об’єктом, стосовно якої знижується потенція.
-
Друга причина – сприйняття партнера як носія СуперЕго. У цю роль, на це місце партнера впихають. І тоді зрада – це бунт проти СуперЕго. «Партнер – втілення моралі; коханець/коханка – втілення пороку».
-
Причина третя – наявність у одного з партнерів розщепленого лібідо.
Розщеплення лібідо – це коли в голові людини міцно живе позасвідоме переконання: «Те, що можна з коханкою (коханцем), боронь Боже, допустити з партнером».
І партнеру з розщепленим лібідо навіть не спадає на думку принести все це в сім’ю чи пару. Тоді у сім’ї/парі – норма; на боці – перверсії. Це добре описаний у літературі так званий «Комплекс Мадонни та блудниці». Що є основою розщеплення лібідо? У роботі «Про приниження любовного життя» Фройд докладно і в деталях описує феноменологію та коріння цього явища: в основі розщеплення лібідо лежить роздільність ніжної та чуттєвої сторін лібідо, коли людина не може до одного й того самого об’єкта відчувати і пристрасть і ніжність, неймовірне сексуальне бажання і повагу. І тоді у розщепленого ці течії лібідо різноспрямовані: до одного об’єкта ніжність, до іншого об’єкта бажання. До одного – пристрасть, до іншого – почуття провини. Тоді як у нормі, у людини ці дві течії лібідо об’єднані. А ще глибше за цим – фіксація ніжної течії лібідо на материнському об’єкті, яку людина своєчасно (у підлітковому віці) не перенесла на неінцестуозний об’єкт. Так пояснює Фройд цей феномен у своїй роботі.
- Четверта причина: зрада – це спроба вирватися із симбіотичної сім’ї, спроба сепарації. Реальні життєві ситуації ілюструють відтворення тих самих схем. Так, наприклад, розщеплений чоловік, незалежно від того кого він у результаті вибере – залишитися з дружиною або піти до коханки – знов і знову відтворюватиме ситуацію трикутника, в якій зіштовхуватиме двох жінок «лобами». Таким чином, те, що на перший погляд здається випадковою, скороминучою зрадою, може мати під собою досить глибокі причини.
