У психолога, психотерапевта, психіатра і психоаналітика спільний лише корінь «псих», і через нього ці слова легко сплутати.Людина, яка шукає між ними різницю, зазвичай хоче знати, до кого йти з тим, що з нею відбувається, і чи не свідчить саме звернення про її вразливість чи дефект.

Питання про вразливість і дефект людина рідко ставить вголос, і через нього може відкладати звернення на місяці. Корінь «псих» походить від грецького «психе» – «душа», а в розмовній українській «псих» – це людина, яку вважають божевільною. Тому звернення до будь-кого з чотирьох може здаватися визнанням себе «психом». Одні приходять до мене, бо помітили, що в їхньому житті повторюються ті самі ситуації, а змінити їх власними зусиллями не вдається. Інших підштовхує партнер чи партнерка. Жодна з цих причин не є психічним розладом, і саме звернення ні про вразливість, ні про дефект не свідчить.

Діагноз психічного розладу ставить і препарати призначає лікар-психіатр, а також лікар-психотерапевт, тобто психотерапевт з медичною освітою. Кров приносить препарат в мозок, і препарат впливає на те, як нервові клітини передають сигнали одна одній, тому можуть змінюватися сон, настрій, швидкість думки й рухів. Через це препарат послаблює симптоми, і людина може знову працювати й розмовляти. Причин, через які симптоми виникли, препарат не усуває. Коли людина не може зосередитися на розмові й пам’ятати сказане на попередній сесії, я раджу їй звернутися до психіатра.

Психолог, психотерапевт і психоаналітик працюють розмовою, і різняться вони тим, на що кожен спрямовує цю розмову. Психолог має повну вищу освіту з психології і працює насамперед з тим, що людина усвідомлює, – з обставинами, в яких вона опинилася, і з власною поведінкою в них. Він консультує і за потреби проводить психологічні тести. Психотерапевт після базової освіти, психологічної чи медичної, кілька років опановує певний метод, наприклад когнітивно-поведінкову терапію. Він працює з тим, як людина сприймає себе й інших, і з досвідом, часом травматичним, який вона досі не змогла осмислити. Сприйняття себе й інших змінюється повільно, тому психотерапія зазвичай триває місяці, а консультація психолога, що торкається обставин і поведінки, – кілька зустрічей.

Психоаналітик – психотерапевт, який працює за методом, що йде від Зіґмунда Фройда. На сесії людина говорить все, що спадає на думку, розповідає сни, а психоаналітик звертає увагу на обмовки, і вони разом досліджують, навіщо людина знову й знову повторює те, що їй шкодить або заважає жити. Відповідь на це «навіщо» міститься в позасвідомому, тобто в тому, чого людина в собі не помічає. Знайдена на сесіях відповідь може бути неприємною, проте вона дає людині вибір – продовжувати цей повтор чи зупинити його.

Класичний психоаналіз триває роками, з сесіями на кушетці кілька разів на тиждень, і багатьом людям сьогодні такий формат не підходить через брак часу. Для таких людей існує психоаналітично орієнтована психотерапія, в якій теж досліджують позасвідоме, а сесії проходять один чи два рази на тиждень. Я працюю саме так, переважно онлайн. Коротко про себе я кажу «психоаналітик», а коли потрібна точність, кажу «психоаналітично орієнтований психотерапевт».